Не робити поспішних висновків.
Поцікавтеся особистими проблемами здобувача освіти, який вдався до селфхарму чи планував заподіяти собі шкоду.
Дана ситуація не є приводом для публічного обговорення.–
Не варто відразу повідомляти про це батькам без згоди здобувача освіти, а особливо, якщо він чи вона попросили вас цього не робити. У такому випадку спочатку зверніться до психолога навчального закладу.
Знайдіть місце чи окрему кімнату для підлітка, щоб він якийсь час побув на самоті, щоб зібратися з думками.
Порадьте поговорити про цю проблему з тим дорослим, якому підліток довіряє.
Порадьте звернутися до психолога за порадою.
Якщо ви стали свідком у момент нанесення самопошкоджень:
- Не панікуйте. У такому стані підліток може бути надто збуджений, а ваша надмірна тривога може лише посилити його сильні переживання.
- Спробуйте заспокоїти підлітка, розмовляйте з ним. Коли емоції вщухнуть, поясніть, що іноді люди наносять собі пошкодження або причиняють біль, коли їм надто сумно і в голові вирують різні думки. Поясніть, що такий спосіб заспокоєння – невдалий, тому що він не знімає тривоги, а лише ще більше пригнічує через фізичний біль і страх.
- Якщо ушкодження надто глибокі, то краще звернутися до лікарів. Але, знову ж таки, робити це потрібно спокійно, адже до почуття тривоги, страху, безвиході, тут додається ще й почуття вини і сорому. Поясніть здобувачу освіти, що і дорослі іноді роблять дурниці, а ваш візит до лікаря потрібен з метою запобігання ускладнень. При першій же нагоді після випадку селфхарму поговоріть з підлітком ще раз, наголосіть, що наслідки таких дій можуть бути набагато гірші.
- У подальшому не варто уникати розмов на цю тему. Іноді дорослі вважають, що у такий спосіб вони можуть уникнути повторення самоушкодження. Проте підліток може сприймати таку поведінку дорослого за бажання ігнорувати його проблеми. Звичайно, що потреби в щоденному огляді підлітка немає, але не соромтеся давати йому зрозуміти, що ви пам’ятаєте про цей випадок і дуже хвилюєтеся.
- Підлітки, які мають схильність до аутоагресії та самоушкоджень дуже низько оцінюють свою зовнішність, розумові та фізичні здібності, часто комплексують з цього приводу. Водночас вони схильні перебільшувати досягнення інших людей. Тому варто провести корекційну роботу, направлену на підвищення рівня самооцінки і впевненості у собі.