- Коли емоції вас переповнюють, спробуйте малювати червоною ручкою або фломастером полоси на тих місцях, де раніше наносилися порізи.
- Проводьте кубиком льоду у тих місцях, де наносилися порізи.
- Носіть на руці гумовий браслет, який можна скручувати, замість того, щоб наносити собі порізи чи опіки.
- Малювати, хаотично креслити на великому аркуші червоними маркерами, фарбами, чорнилом.
- Вести щоденник, у який записувати свої почуття. Бажано не електронний, а паперовий. Зміст немає значення, нехай це навіть буде багаторазове повторення короткої фрази або нецензурна лексика. Головне, висловлюйте свої думки і емоції на папері.
- Висловити свої почуття та емоції у творчості, якщо є до цього здібності.
- Запишіть все, що ви думаєте, відчуваєте на листку, а потім розірвіть на дрібненькі шматочки і спаліть.
- Візьміть пластилін, добре розімніть його, зробіть якусь фігуру. Можете зруйнувати її, розпластати, або, навпаки, зробити грудку без форми. Ще краще це робити з воском.
- Вдарте подушку, щоб висловити гнів і розчарування.
- Голосно покричіть в подушку.
- Слухайте музику, яка виражає ваші емоції і почуття.
- Прогуляйтеся, щоб позбутися тригерів (раптове повторне переживання неприємної події, викликане спогадами). Перебування в громадському місці дає вам час і простір, щоб зменшити бажання заподіяти собі шкоду.
Якщо ви відчуваєте внутрішню пустку, гнітючу самотність чи вас переповнює гнів
- Зателефонуйте людині, з якою легко спілкуватися. Не обов’язково розповідати, що вам нестерпно хочеться порізати руку, достатньо лише поговорити.
- Робіть фізичні вправи, танцюйте, бийте боксерську грушу.
- Надувайте і проколюйте кульки.
- Рвіть на дрібні шматочки папір.
Розмова з кимось часто є першим кроком до виходу з циклу.
Це непросто зробити, бо може бути складно говорити про нанесення собі шкоди і причини цього. Але це нормально – багатьом молодим людям, які заподіяли собі шкоди, дуже важко звернутися за допомогою, проте така розмова – важливий крок до одужання і поліпшення самопочуття.
Не бійтеся просити про допомогу.
Говорити про свої почуття – не ознака слабкості. Це показує, що ви берете на себе відповідальність за своє життя і робите те, що вам потрібно, щоб залишатися здоровим.
Не завжди легко висловити свої почуття. Якщо ви не можете придумати одне слово, щоб описати почуття, використовуйте стільки, скільки вам потрібно, щоб проілюструвати, що ви відчуваєте.
Розмова може бути способом впоратися з проблемою, яку ви деякий час носили в голові. Відчуття, що вас слухають, може допомогти вам відчути велику підтримку.
І це працює в обох напрямках: якщо ви відкриєтеся, це може спонукати інших зробити те ж саме.
З ким поговорити?
Є багато людей, з якими ви можете поговорити про свої хвилювання. Важливо сказати комусь, кому ви довіряєте і з яким відчуваєте себе комфортно, так як вони зможуть допомогти і підтримати вас. Найголовніше, щоб ви довіряли тому, кому вирішили розповісти. Це може бути хтось із сім’ї, класний керівник чи майстер навчальної групи, лікар або психолог.
Якщо вам складно говорити про це, ви можете написати.
Не дозволяйте страху неприйняття і осуду іншими заважати вам звернутися за допомогою, яку потребуєте і на яку заслуговуєте. Як не важко комусь розповісти, обмін думками зніме емоційний тиск і допоможе отримати необхідну підтримку і допомогу.