ПОМИЛКИ ТА СТЕРЕОТИПИ ПРИ ВИБОРІ ПРОФЕСІЇ

   Як зазвичай абітурієнти вибирають свою майбутню професію чи спеціальність і як все-таки бажано це робити, які чинники, моменти потрібно враховувати при виборі своєї майбутньої професії? Найпоширеніші помилки і стереотипи, яких припускається молодь, коли постає необхідність вирішення проблеми самовизначення.

Шановні абітурієнти!

  У наш стрімкий час швидких змін просто необхідно не відставати від реального життя. Кожен прагне нової повнішої інформації. Це стосується усіх сфер життя, а особливо тих, що впливають на  подальше майбутнє, як то складання випускного іспиту, вибір професії чи обрання навчального закладу на наступні роки.

Соціологічні опитування свідчать, що тільки 30 відсотків випускників середніх шкіл у другому півріччі, тобто напередодні закінчення школи, твердо знають, ким хочуть стати, і цілеспрямовано до цього готуються. Вибір професії припадає для більшості на 18-25 років. А поки залишається йти шляхом спроб і, як це не прикро, можливих помилок.

  Пам’ятайте, яку б дорогу Ви не обрали, це – Ваше майбутнє, Ваше життя. Усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя, визначає успішність самореалізації, соціалізації, кар’єрного і професійного зростання.

Нині Україна втрачає робітничі кадри. Українці воліють бути безробітними юристами, недипломованими продавцями, ніж трактористами, слюсарями, кухарями  та пекарями.

Освітній процес майбутнього фахівця довгий і складний. За новими стандартами освіти України мінімальний строк навчання до першого щабля  у вищій освіті – бакалавра по напрямку “інженерна механіка” – 4 роки. Фахівця можна одержати за 5 або 5,5 років залежно від спеціалізації. Магістра готують за 5,5 або 6 років.

Одержавши безкоштовно диплом кваліфікованого робітника  у професійно-технічному навчальному закладі  вже після 3-3,5 років навчання (на базі 9 класів) або 10 міс.-1 р.10 міс. навчання (на базі 11 класів), молодий робітник  може сміливо вступити у світ роботи. Нелегко відразу пробитися наверх і домогтися визнання. Але отриманий багаж знань та незаповненість ринку праці робітничими кадрами є запорукою успіху при працевлаштуванні та самореалізації.

Ставлення до професії як до чогось раз і назавжди визначеного, фатального
Існуюча думка про престижність професії
Перенесення ставлення до якоїсь людини на саму професію чи захоплення тільки зовнішнім боком діяльності
Неправильна оцінка своїх фізичних особливостей і стану здоров’я при виборі тієї або іншої професії
Незнання основного алгоритму дій при виборі професії
Вибір професії “за компанію”
Успіхи з того чи іншого шкільного предмету, здібності до нього – це одне, а професій, які можна пов’язати з ним – велика кількість
Застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва
Невміння чи небажання розібратися в своїх особистих здібностях, схильностях і якостях
Неправильна оцінка своїх фізичних особливостей і стану здоров’я при виборі тієї або іншої професії
Незнання основного алгоритму дій при виборі професії

 1.   Ставлення до професії як до чогось раз і назавжди визначеного, фатального

Попередні покоління жили під гаслом “Освіта – на все життя”, багато дітей йшли стопами своїх батьків, створюючи цілі династії, і пишалися цим. Вважалося великою заслугою пропрацювати все життя на одному комбінаті чи заводі. Зараз же все змінилося. Сьогодні  успіх у житті чекає тих, хто живе під гаслом “Освіта через усе життя”, постійно підвищуючи кваліфікацію, освоюючи інтегровані/суміжні  професії, вивчаючи нове в своїй професії. Навіть якщо ви і вибрали спочатку не “ту” професію/спеціальність, це у жодному випадку не є приводом до зневіри. Наприклад, якщо ви освоїли професію кухаря, а потім вирішили стати кондитером, ваша перша спеціальність надасть вам можливість найкращим чином використовувати попередні знання у подальшій трудовій діяльності. Хто досконало знає правила водіння та дорожні знаки і  навчився кермувати «стареньким» автомобілем з легкістю освоїть транспортні засоби з автоматичним перемиканням швидкостей. Блискуче знання права дозволить вам працювати у будь-якій  сфері. Працюючи кухарем ви зрештою можете стати успішним ресторатором. Повірте народній мудрості “Знання за спиною не носити”, вони стануть у нагоді найнесподіванішим чином.

2.   Існуючі думки про престижність професії    

Існує багато забобонів, з яких ті чи інші професії вважаються престижними, а інші – ні. Але хто може визначити, наскільки корисніша для суспільства, наприклад, професія психолога чи лікаря, аніж професія еколога? Невже не важливі професії прибиральника, слюсаря-ремонтника, тракториста-машиніста, офіціанта, кондитера? Помилка молодої людини, яка вибирає “ким стати”, може і полягати в тому, що освоївши модну професію (дизайнер, юрист, лікар-стоматолог…), але не знайшовши себе у ній, якщо ця професія не відповідатиме ані її схильностям, ані здібностям, вона не побачить результати своєї праці і не відчуватиме себе корисною.

3.   Перенесення ставлення до якоїсь людини на саму професію чи захоплення тільки зовнішнім боком діяльності

Якщо вам дуже подобається якийсь відомий спортсмен, співак чи ведучий ток-шоу, не переплутайте його особистість з тією повсякденною працею (можливо, не дуже захоплюючою, а копіткою і малопомітною), якою йому доводиться займатися, щоб виявився помітним такий вражаючий, але короткочасний результат, як виступ на чемпіонаті світу, концерт чи півгодинна телепрограма. Погодьтеся, що за виступом на чемпіонаті або в концерті, телепрограмі, завжди стоять багаторічні, буденні, виснажливі тренування, репетиції, чи робота цілої команди професіоналів: журналістів, операторів та інших працівників телебачення. Часто така робота пов’язана з відрядженнями, конфліктами, розчаруваннями, а то і невдачами… Та й далеко не всі спортсмени, музиканти, телеведучі досягають всенародної слави і статків. Не всі розуміють  тяжкість праці  керівників, відомих банкірів, політичних діячів.

4.   Вибір професії “за компанію”

На жаль, часто доводиться чути, що випускники йдуть вчитися “з подружкою” або “другом, щоб було веселіше”. Трапляється, що, спостерігаючи хороші успіхи однокласника з того чи іншого предмету, вирішують, що і їм також займатися цим буде легко і просто. Зрозуміти таку позицію можна, адже за компанію не так жахливо вливатися в новий колектив, освоювати новий ритм життя, але погодитися з подібними аргументами ніяк не можна. Часто батьки влаштовують дитину на навчання за принципом  “тому що поряд з будинком, не треба витрачати гроші і час на проїзд”. Але  як же зусилля і праця, які необхідно докласти в будь-якій справі, щоб одержати гідний результат? Ось і результат виходить відповідний, а молода людина, у кращому випадку, втрачає роки, упевненість у собі і прагнення чомусь вчитися.

5.   Успіхи з того чи іншого шкільного предмету, здібності до нього – це одне, а професій, які можна пов’язати з ним – велика кількість

Якщо вам легко дається який-небудь предмет, не ототожнюйте ці успіхи з якоюсь конкретною діяльністю, тобто, не думайте, що й робота даватиметься так само легко. Професій, які стоять за шкільними предметами значно більше, аніж самих предметів. Наприклад, хімією та біологією займатиметься і кухар, і лікар, і учений-дослідник, і фармацевт, і ветеринар, і зоотехнік, і викладач школи чи ВНЗ. Тому потрібно дивитись завжди ширше, адже знання  лише одного предмета є  зовсім недостатнім.

6.   Застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва

У всіх сферах діяльності запроваджується складна техніка, підвищується культура праці. Якщо ви, наприклад, хочете вибрати професію слюсаря чи  інженера-механіка, то це зовсім не означає, що вам доведеться стояти в брудній спецівці з гайковим ключем десь біля верстата цілими днями, намагаючись налагодити якийсь складний агрегат, автомобіль, трактор. Нині в кожній сфері матеріального виробництва людство все більше довіряє досягненням науки і техніки. Технічний прогрес пішов так далеко уперед, що зараз навіть у сфері тваринництва вже не обійтися без комп’ютера і апаратів з програмним забезпеченням. Тому, якщо вас відштовхує яка-небудь професія тільки тому, що вам хтось сказав, що вона нібито пов’язана з важкою фізичною працею і не дуже приємною (у сенсі чистоти) обстановкою, раджу дізнатися про умови праці в цій сфері діяльності саме у тих людей, які безпосередньо цією справою займаються. Проте тут є одне АЛЕ… Якщо вам трапиться людина, яка з якихось причин не відбулася в професії, що цікавить вас, то свої особисті невдачі вона може спроектувати і на свою спеціальність: мовляв, робота погана, неперспективна, і тобі не варто цим займатися… Будьте уважні!

7.   Невміння чи небажання розібратися в своїх особистих здібностях, схильностях і якостях

Навчання та праця  –  ця справа не швидка і не з легких. Але у виборі завжди  допоможуть і батьки, і старші товариші, і друзі, і профконсультанти. Єдине, на що не варто розраховувати, так це на те, що, які б тести ви не пройшли, ви  не одержите чітку відповідь на питання “ким стати?”. Всі тестові методики розраховані на те, щоб активізувати ваше прагнення пізнати себе, зайнятися самоаналізом, визначити напрямок, у якому слід рухатися. Свобода вибору – річ непроста, але добре, що вона є.

8.   Неправильна оцінка своїх фізичних особливостей і стану здоров’я при виборі тієї або іншої професії

Професій, для оволодіння якими висуваються спеціальні вимоги до стану вашого організму,  вікових обмежень, статі, не багато, але вони є. Наприклад,  право на керування транспортними засобами надається особам старше 18-ти років; робота кухаря, пекаря, офіціанта пов’язана безпосередньо з приготуванням їжі і вимагає відповідного стану здоров’я; праця  педагога, лікаря, психолога чи вихователя потребує не лише професійних навичок але й  відповідного психологічного стану, яке ми називаємо «покликання».

9.Незнання основного алгоритму дій при виборі професії

Як з найменшою кількістю помилок і розчарувань здолати  етап пошуку своєї справи і місця в житті? Так от, для того, щоб ваша мрія стала реальністю, перш за все її потрібно перетворити на мету. Як же це зробити? Чим же відрізняється мета від мрії.

При виборі професії, як і при рішенні будь-якої задачі, потрібно знати, які дії і в якій послідовності необхідно виконати, щоб знайти правильну відповідь. Якими ж мають бути дії?

  1. Оцінка власних можливостей (інтелектуальних та матеріальних);
  2. Збір інформації про можливі варіанти місць навчання та професії (спеціальностї);
  3. Перспективи щодо продовження навчання або працевлаштування.