Початок навчального року завжди дарує безліч емоцій: тут і радість від зустрічі з колегами та здобувачами освіти, і сум за літнім відпочинком. Проте ця літня відпустка та канікули були особливими через стрес та тривожність, оскільки вся територія нашої країна опонилась у зоні бойових дій.
Отже, як мінімізувати потенційні стресові фактори?
Що можна зробити, щоб уникнути емоційного вигорання.
Проблеми і стреси виникають у всіх, і зазвичай вони долаються в процесі роботи. Але з професійним вигоранням справа йде складніше. Це тривалий затяжний процес, який назріває і накопичується тривалий час, і потім виводить людину з робочого стану на довгий термін. Якщо хронічний стрес, пов’язаний з роботою, триває більше 3—6 місяців, то це може вже говорити про емоційне вигорання. Спочатку симптом вигорання проявляється у підвищеній втомлюваності й сонливості, зниженні концентрації уваги, погіршенні пам’яті. На другому етапі з’являються психосоматичні симптоми у вигляді безсоння, хронічного головного болю, гастриту, проблем з тиском та ін. Людина майже завжди роздратована, стає замкнутою і нетовариською, може конфліктувати з колегами, у неї пропадає мотивація і зацікавленість в роботі. На третьому й останньому етапі людина стає апатичною, впадає в глибоку депресію, у неї повністю пропадає інтерес до роботи і життя в цілому, немає цілей на майбутнє, вона не бачить сенсу й цінності життя. Також дуже важливо звернути увагу на внутрішні причини, які призводять до емоційного вигорання. Це зазвичай пов’язано з особливостями характеру й темпераменту, але також часто зі звичками й ставленням до життя й роботи, які при бажанні можна змінити:
• зайва замкнутість, невміння виражати й проживати негативні емоції. Якщо людина накопичує негативні емоції й переживання, не ділиться ними з іншими або не дає їм вихід в іншій прийнятній формі, це призводить до постійного емоційного напруження і стресу;
• висока самокритичність, невпевненість в собі, низька самооцінка, надмірна емоційність й нестабільність, постійне невдоволення собою;
• слабкі комунікативні навички, невміння спілкуватися й вирішувати конфлікти;
• наявність внутрішніх конфліктів (наприклад, небажання займатися обраною діяльністю, вимушена робота, що йде в розріз з особистими цілями, бажаннями й цінностями);
• загальне песимістичне ставлення до життя, звичка думати про себе, людей та події в негативному ключі й невміння бачити позитивні сторони.
Як уникнути емоційного вигорання?
1. Негативним емоціям потрібно давати вихід — регулярно «випускати пар» й скидати напругу після роботи, наприклад, через активні фізичні заняття. Як результат — знизиться кількість гормонів стресу й натомість зросте кількість гормонів радості. При регулярних фізичних навантаженнях організм буде відновлюватися емоційно та фізично.
2. Знайдіть свій спосіб безпечно звільнятися від негативних думок й переживань, особливо це актуально й важливо в період війни. Бажано частіше ділитися своїми проблемами та успіхами з друзями або близькими людьми, обговорювати робочі ситуації з колегами або отримувати консультації психолога щодо питань, які вас турбують, а ви не можете самостійно їх вирішити. Це особливо важливо тим людям, кому потрібно почути зворотній зв’язок, отримати пораду у питанні, про яке не вистачає знань або особистого досвіду.
Для інтровертів рекомендується виписувати свої переживання в щоденник. Можна писати вірші, малювати шаржі або просто розмальовувати аркуші паперу кольоровими плямами, виражаючи негативні емоції. Це не скасовує необхідності вирішення проблемних ситуацій, якщо вони вимагають активних дій. Але після такого «сеансу емоційного звільнення» й наведення порядку в думках, ви відчуєте полегшення та зможете проаналізувати свої дії з ясною головою.
3. Для відновлення енергетичних ресурсів необхідно подбати про поліпшення якості сну та його тривалість. Друге — це проводити час на свіжому повітрі. Брак кисню відразу ж позначається на занепаді сил. Третє — навчитися розслаблятися, особливо перед сном. Якщо ви засинаєте насилу долаючи плутанину думок у голові або після перегляду десятка інформаційних передач, ви не зможете повноцінно відновитися вночі. Тут допоможуть будьякі способи релаксації — масаж, теплий душ, медитація, дихальні техніки або легкі фізичні вправи.
4. Брати паузи в роботі та планувати відпустки, хоча б короткі. У проміжках між відпустками хоча б раз на місяць присвячувати один або два вихідних дні своєму відновленню та максимальному відпочинку від поточних справ й роботи.
5. Ставити цілі на перспективу і найближче майбутнє. Це дає мотивацію до роботи й розуміння, заради чого ви власне працюєте. А регулярне відстеження своїх досягнень і прогресу допомагає підтримувати впевненість в собі, оптимізм і бажання діяти.
6. Уміння радіти. Це одна з найважливіших навичок — мати свої способи наповнюватися позитивними емоціями кожний день. Робити те, що приносить вам радість та задоволення. Навіть невеликі перемоги потрібно вміти святкувати. Це буде надавати вам нових сил для руху вперед й в цілому сприйняття життя стане позитивним.
7. Самовдосконалення та професійний розвиток — один з основних способів профілактики професійного вигорання. Курси підвищення кваліфікації, тренінги, конференції, зокрема, обмін досвідом з колегами розширюють кругозір, генерують нові думки та ідеї, дають відчуття більшої причетності й потрібності, підвищують самооцінку та професіоналізм, відкривають нові горизонти й цілі.
Отже, головна рекомендація щодо емоційного вигорання — це вміння підтримувати баланс всіх сил свого організму , а також всіх сфер свого життя.