2. За наявності факту погроз, переслідувань, шантажу та в інших випадках потрібно зберегти сторінку з даними повідомленнями або матеріалами. Найкраще зробити скріншот або роздрукувати, щоб залишилися докази, оскільки агресор може потім усі дані видалити.
3. Оптимально ігнорувати поодинокі негативні акти, особливо від незнайомих. Агресор припинить цькування, побачивши, що жертва не реагує.
4. У разі тривалих нападок можна заблокувати акаунт, з якого відбувається булінг. Таке переривання спілкування може допомогти уникнути продовження кібербулінгу, але марно, якщо використовується поширення відео або фотографій через інші сервіси обміну такими даними, наприклад, YouTube. У цих випадках можна звернутися до адміністрації сайту, провідних групи або чату, в залежності від платформи розміщення компрометуючої інформації.
5. Якщо ситуація пов’язана з насильством в інтернеті щодо підлітка, то необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їхніх взаємин, з’ясувати, чи існує домовленість про зустріч в реальному житті і чи траплялися подібні зустрічі раніше, дізнатися, що відомо кривдникові про свою жертву (реальне ім’я, прізвище, адреса, телефон, номер школи тощо). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора.
6. Якщо кіберагресія має серйозний характер і є ризик для здоров’я підлітка, то можуть бути підстави для залучення правоохоронних органів.