Формування національно свідомої особистості, здатної до захисту Вітчизни, засобами військово-патріотичного виховання
Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.
В.О.Сухомлинський
Питання виховання свідомого громадянина, патріота своєї батьківщини, у будь-які часи залишається актуальним, оскільки стабільність та могутність будь-якої країни багато в чому залежить від патріотизму громадян, їх готовності самовіддано служити її інтересам. А враховуючи ситуацію, що склалася на Сході України, значно зростає роль військової підготовки у стінах навчального закладу, яка дає юнакові знання і вміння, пов’язані з його майбутньою військовою діяльністю, рівень спроможності виконання конституційного обов’язку як громадянина України щодо захисту Вітчизни.
Тому формування й розвиток в учнів загальнолюдських ціннісних орієнтацій, національної гідності і гордості, культури міжнаціональних відносин, морально-психологічних якостей громадянина-патріота вважаю важливим моментом у своїй педагогічній роботі. На мій погляд, одне з найважливіших сучасних умінь національно свідомої особистості – це вміння своє право вимірювати своїм обов’язком, бути готовим до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України. Тому на викладача предмета «Захист Вітчизни» покладена велика відповідальність організувати навчальний процес таким чином, щоб допризовник володів певними вміннями, якостями, ключовими компетенціями: активною життєвою позицією, толерантним ставлення до інших культур та традицій, готовністю до прийняття самостійних рішень, до захисту інтересів Батьківщини.
Військово-патріотичне виховання учнів Центру здійснюється, насамперед, у процесі навчання, де закладається фундамент необхідних майбутньому воїну знань, формується світогляд та національна самосвідомість.
Вважаю ефективними на уроці наступні методи та форми роботи: особистий приклад, стимулювання, переконання, самопідготовка. Головним компонентом у структурі навчальної діяльності з предмета «Захист Вітчизни», на мою думку, є мотивація. Пам’ятаю, що учні позитивно ставляться до тієї людини, спілкування і взаємодія з якою викликає в них позитивні емоції, готовність до співпраці. Так, учні проймаються повагою передусім до педагогічного працівника, а потім — до його предмета. Вважаю за необхідне ретельно продумувати кожен урок, готувати цікаву інформацію, детально аналізувати результати – ось завдання, які щодня ставлю перед собою. Тому праця з учнями приносить задоволення, з’являються нові ідеї, нові підходи, форми роботи, надбання досвіду, що переростає в чітку педагогічну систему роботи. Ефективними формами стимулювання навчальної діяльності учнів, самопідготовки, на мою думку, є покладання відповідальних обов’язків, наприклад: командир відділення, взводу, відзначення грамотами, дипломами за участь у змаганнях, підвищення балу з предмета.
Водночас пам’ятаю, що навчально-виховний процес, повинен бути індивідуалізованим та диференційованим за обсягом і змістом. Якісному засвоєнню, практичному вдосконаленню навичок повинна сприяти чітка постановка мети й завдань, які мають значення особисто для кожного учня, і вирішення яких активізує його пізнавальну активність. У педагогічній діяльності широко використовую різноманітні прийоми індивідуальної роботи: бесіди, коментування, супроводжуюче пояснення, вказівки, обговорення тощо. Виправлення помилок супроводжується вказівками, і це сприяє нагромадженню необхідної інформації в пам’яті учнів.
Зміст навчання збагачується за рахунок застосування елементів інформаційно-комунікативних та інших інноваційних технологій. Переконаний, що уроки захисту Вітчизни мають стати для кожної молодої людини школою становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Вважаю, що саме на уроках захисту Вітчизни учні усвідомлюють необхідність з честю виконувати громадянський обов’язок, бути гідними патріотами, захисниками своєї держави.
Під час занять із «Захисту Вітчизни» учні знайомляться зі специфікою військової служби, готуються до виконання обов’язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїнові.
Формування готовності учнів до служби в Збройних Силах України сприяє проведення на базі Центру навчально-польових занять, у ході яких учні відпрацьовують практичні навички зі збирання та розбирання автомата, тренуються у пересуванні на полі бою та метанні гранати, виконують стройові вправи, вивчають положення військових статутів, поглиблюють свої знання щодо організації служби в Збройних Силах України.
Національному і військово-патріотичному вихованню учнів сприяє допомога учасників бойових дій на Сході України. Під час проведення навчально-польових занять своїм бойовим досвідом поділилися колишні воїни АТО, нині працівники районного військового комісаріату, розвідник, сержант Сергій Радченко та радист, старший сержант Наталія Кузуб.
Вирішити завдання військово-патріотичного виховання також допомагає проведення тижня предмета «Захист Вітчизни», який щороку проходить на початку грудня та присвячений Дню Збройних Сил України, в рамках якого проводяться: уроки мужності, військово-спортивні змагання «Козаки не простаки», зустріч учнів з учасниками бойових дій, виставки стіннівок і книг на військову тематику та інше.
Своїми спогадами про військову службу на Сході України, під час проведення предметного тижня, поділився випускник Центру, командир зводу спеціального призначення Чемирис М.В.
Формування в учнів прагнення до оволодіння військовими знаннями, підвищення престижу військової служби, формування мотивації до захисту Вітчизни, до служби в Збройних Силах України сприяє відвідування військових частин.
Важливу роль у військово-патріотичному вихованні відіграють походи по місцях бойової і трудової Слави Хорольщини, під час яких учні вивчають героїчну історію рідного краю, знайомляться з подвигами Другої світової війни.
На моє глибоке переконання, для того, щоб військово-патріотичне виховання досягло своєї мети, його треба проводити безперервно, а не епізодично (від заходу до заходу, від дати до дати, від вказівки до вказівки). Особисто використовую для цього кожен урок, кожен позаурочний захід і взагалі, кожне своє спілкування з учнями.
Своє педагогічне кредо: «Підготуй учня, у якого можеш навчитися сам» намагаюся підтверджувати щоденними практичними справами і основним своїм завданням вважаю виховання громадянина-патріота, завжди готового, у разі необхідності, стати на захист Батьківщини зі зброєю в руках.
Котенко А.О., викладач захисту Вітчизни Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол