За даними Українського інституту дослідження екстремізму (УІДЕ) 80% дітей протягом шкільного життя зіштовхуються з булінгом. Найчастіше цькування призводить до психічних розладів дитини, зокрема і до самогубств.
Що означає «кібербулінг»?
Кібербулінг— нове популярне “захоплення” серед молоді. Агресивність, жорстокість у висловлюваннях, наклеп з боку однолітків — все це характерно для кіберцькування, який може статися під час підліткового періоду (охоплює вік від 11 до 16 років). У реальному житті підліток може цього уникнути. Адже дорослі — вчителі, батьки сприяють зміні поведінки дитини на конструктивну.
Наразі Інтернет є досить поширеним явищем у сучасному світі, його неможливо усунути, тут все наше життя, ми вчимося тут спілкуватися, пізнаємо нову інформацію та поповнюємо свій словниковий запас, тому покращувати Інтернет–етику нам просто необхідно. Але кібернасильству досить важко протистояти в світі інноваційних технологій.
Які ознаки того, що підліток став жертвою кіберцькування?
— Раптова зміна поведінкового й емоційного стану після користування соціальниими мережами. Це може бути агресивність, підозрілість і відверта замкнутість;
— деструктивні стосунки з батьками (особливо загострюються під час обговорення реального життя підлітка);
— істеричні прояви характеру (несподівані безпричинні сльози, крик);
— погіршення здоров’я через безсоння та занепокоєння;
— невдалі спроби суїциду;
— необмежене користування Інтернетом, реальний світ програє перед віртуальним;
— різке погіршення навчального процесу у закладі освіти.
Отже, кібербулінг є небезпечним не тільки для оптимального розвитку цілісної особистості з розвитком всіх психічних компонентів, але й для життя підлітка. Через великий відсоток самогубств, що трапляються під впливом кібернасильства в США існують спеціальні правоохоронні органи, які контролюють віртуальне життя кожного Інтернет-користувача. На жаль, в Україні ця сфера є ще не вивченою, тому ця проблема є досить важливою та актуальною.
