Всесвітній День донора крові

“Навіть сьогодні у великої кількості людей донорство асоціюється з грошовою винагородою або наприклад з ускладненнями, що можуть виникнути після донації. Проте мало хто знає, що в здачі крові є й багато позитивних моментів (окрім усвідомлення, що ти робиш добру справу). Один з таких – комплексне обстеження, в тому числі і на трансмісивні інфекції (ВІЛ, гепатити). Для декого це безумовно можливість виявити ті чи інші захворювання на ранніх стадіях розвитку та вчасно почати їх лікувати. Такі випадки не рідкість. До слова, пакет вірусологічного скринінгу в Центрі служби крові НДСЛ “ОХМАТДИТ”, що виконується донорам абсолютно безкоштовно, в приватній лабораторії м. Київ коштує більше 1500 грн і включає загальний та біохімічний аналізи, маркери вірусних гепатитів, ВІЛ, CMV, EBV, герпес віруси. Враховуючи те, що Україна є одним із лідерів-країн в Європі з поширення даних інфекцій – це безумовний плюс”, – підкреслив лікар.

Про користь або шкоду донації компонентів крові: з приводу цього питання є купа міфів, деякі з них існують з самого початку трансфузіології, як напряму. Але в таких випадках, завжди варто довіряти науці. В США та Європі за останні 30-40 років було проведено низку досліджень, що констатують – періодичні донації зменшують ризик розвитку серцевого нападу та безумовно сприяють покращенню психічного стану людей. Механізми невідомі, проте у донорів крові відмічаються набагато вищі показники задоволеності життям.

“Не дивлячись на колосальні успіхи медицини нового тисячоліття, методи лікування, які ще 20 років назад здавались нічим іншим, як науковою фантастикою, компоненти крові – це те без чого неможливо вилікувати жодного нашого пацієнта. У нас може бути шалене фінансування, але якщо бракує донорських компонентів – ось де можуть початись реальні проблеми”, – пояснив Олександр Лисиця.
Коли ж дефіциту донорської крові не існує – це один із показників сформованості національної свідомості. Бо люди безкоштовно рятують життя інших людей. В кожній державі існують програми сприяння донорству, популяризації цього напряму: ось наприклад в Україні це 2 вихідних дня, в Німеччині – білети у кіно або купони в магазин. Але фінально, рішення приймає сам донор і тут ключовим фактором є бажання допомогти та розуміння людиною, що він робить добру справу.

“Дуже радію тому, що в Україні багато таких людей, які навіть в умовах карантинних обмежень приїжджають до нас, не дивлячись на всі загрози. До того ж ми розвиваємо і сам напрямок трансфузіології у нас в “Охмтадиті”. Віднедавна було поновлено донації гранулоцитів – концентратів клітин, що борються з бактеріями та грибами в організмі тих пацієнтів, що на жаль не виробляють власних клітин-захисників. Це допомагає пацієнтам побороти сепсис та тяжкі інфекційні ускладнення до того моменту, поки його організм не почне виробляти власні гранулоцити. Все це стало можливим завдяки новому обладнанню та небайдужим людям: як донорам, так і лікарям”, – зазначив лікар.
За словами Олександра Лисиці, протипокази до донації діляться на 2 основних типи: абсолютні та тимчасові. В першому випадку, скоріше за все, людина не може бути донором тривалий час. Приклад: вірусні та бактеріальні інфекції (гепатит, сифіліс), анемія будь-якого генезу, вагітність, хронічні захворювання серцево-судинної системи. З тимчасовими простіше – наприклад, якщо донор напередодні дозволив собі гарного відсвяткувати день народження, протягом 10-14 днів він не зможе здавати кров через підвищення печінкових маркерів. Також до тимчасових протипоказань відноситься період менструації у жінок, та декілька діб після нього. В усіх інших випадках – донрство можливе, та не представляє небезпеки.