(Психологічні поради викладачу)
1. Зробіть мету уроку метою учнів
- Поясніть важливість теми для учнів (а не тільки для контрольної чи іспиту).
- Попросіть учнів пояснити значення завдань чи сформулювати завдання.
- Якщо учні не розуміють завдань, то вони не можуть привести приклади.
- Нагадуйте про завдання протягом уроку.
2. Формулюйте мету, орієнтуючись на потреби й інтереси учнів
- Концентруйтеся на знаннях і уміннях, що відповідають інтересам і потребам учнів.
- Використовуйте ігри, фільми і демонстрації.
- Використовуйте опитування, результати анкетування учнів для виправлення своїх помилок у викладанні.
- Формулюйте конкретні навчальні завдання, якими повинні оволодіти учні групи.
- Погодьте завдання і способи діяльності.
- Уникайте «магії слів» – фраз, що звучать красиво, але значать мало.
3. Серйозно ставтеся до організації уроку
- Дайте учням таку мету, що допомогла б їм сконцентруватися на уроці.
- Почніть урок із запису плану на дошці чи працюйте над планом із класом.
- Розбийте урок на етапи, підводячи підсумок кожного етапу уроку.
4. Під час розвитку мотиву досягнення орієнтуйте учнів на самооцінку діяльності
- Запитуйте в учня: «Ти задоволений результатом?», замість оцінки: «Ти добре справився з роботою».
- Проводьте індивідуальні бесіди для обговорення досягнень і промахів, постійно цікавтеся ставленням учня до процесу та результату своєї діяльності.
5. Як найчастіше ставте учнів у ситуацію вибору
- На початку вивчення теми інформуйте учнів про те, чому вони повинні навчитися, які форми роботи і перевірки знань можуть бути використані, запропонуйте певну програму дій з варіантами вибору.
- Пропонуйте учням самим вибирати для себе рівень складності завдань.
- Запропонуйте вибрати спосіб досягнення мети.
- Запропонуйте обдарованим і відстаючим учням разом розробити індивідуальні плани навчання.
6. Допомагайте учням ставити перед собою реалістичні завдання
- Заохочуйте учнів, що ставлять перед собою досяжні завдання, щоб ускладнювати їх згодом.
- Коли учні ставлять перед собою нереально високі завдання, запропонуйте їм альтернативу.
- Попросіть учнів записувати в спеціальному зошиті завдання й завдання, що вони ставлять перед собою на день, тиждень чи чверть.
- Розпитайте учнів про те, коли й де вони будуть працювати над досягненням своїх завдань, які матеріали їм для цього знадобляться та коли вони планують закінчити.
7. Допомагайте учням бути відповідальними за успіхи та прорахунки
- Після виконання завдання попросіть учнів розповісти що було особливо важко, як вони з цим справилися.
- Обговорюйте причини не тільки успіхів, але й невдач. Будьте самокритичні та відповідальні за свої помилки.
8. Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного учня
- Вибирайте такі завдання, при виконанні яких учні частіше домагаються успіхів, ніж невдач.
- Якщо в учнів виникають проблеми, розділіть матеріал на дрібні порції
- Вибирайте адекватну методику викладання предмета.
9. Робіть клас і урок більш привабливим і цікавим
- Використовуйте музичний супровід, загадки, головоломки, ігри, наочність, що належать до досліджуваного матеріалу, демонструють поняття, яким ви навчаєте.
- Запрошуйте на уроки гостей.
10. Пов’язуйте навчальну інформацію з життєвим досвідом учнів
- При введенні нової теми запитайте учнів, що вони знають про цю проблему, що вони чули чи читали із запропонованої теми, які ідеї й асоціації в них виникають тощо.
- Намагайтеся подати інформацію у формі проблеми чи проблемного питання, для чого представляйте різні точки зору, говоріть про сумніви та неясності в окремих аспектах теми.
11. Починаючи роботу, переконайтеся, що в учнів достатньо можливостей, щоб почуватися безпосередньо причетними до групових занять
- Після вивчення складного матеріалу попросіть учнів перевірити себе в засвоєнні нового матеріалу, пояснюючи його один одному.
- Коли робота особливо захоплююча й цікава, учням корисно працювати в групах.
- Пропонуйте дітям придумати питання для одногрупників і задавати їх на уроці.
12. Зробіть основні правила й вимоги зрозумілими
- Визначте й повісьте в кабінеті на видному місці правила оформлення робіт, використання навчального приладдя.
- Установіть правила виправлення, завершення чи відсутності навчальних завдань.
- Звертайте увагу учнів і батьків на ці правила, особливо у випадку проблем.
- Робіть терміни виконання розумними, завдання посильними.
13. Чітко встановлюйте правила й процедури
- Обговоріть з учнями правила, домовитеся їх виконувати, тому що вони корисні для справи.
- Крім правил і процедур, установіть санкції за їхнє порушення. Якщо учні заздалегідь знають, що буде наслідком тієї чи іншої дії, вони будуть мати усвідомлений вибір.
- Ретельно контролюйте дотримання правил, особливо спочатку, поки вони не закріпилися. Заохочуйте їхнє дотримання та карайте за недотримання після першого попередження.
14. Щоб запобігти порушенню дисципліни, створіть умови для підвищення якості знань учнів та їхньої самоповаги
- Змініть методи пояснення так, щоб кожний учень міг досягти успіху.
- Для слабких учнів використовуйте конкретний матеріал, вивчайте кожний аспект окремо, готуйте спеціальні програми для навчання відстаючих.
- Дозвольте і підтримуйте роботу в парах: устигаючий і відстаючий учні.
- Учіть позитивному ставленню до себе через навчання позитивної мови. Замість: «Я не зможу цього зробити», «Це занадто важко», «Я ніколи не зроблю правильно» рекомендується: «Я можу це зробити», «Я можу змінитися так, як вважаю за потрібне».
15. Акцентуйте увагу на вчинках і поведінці, а не на особистості учня
- Пояснюючи учню, чому його вчинки неправильні, уникайте таких слів, як «погано», «неправильно», «нерозумно».
- Обговорюючи провину учня, говоріть тільки про те, що трапилося, не узагальнюйте, не наклеюйте ярлики: «Ти як завжди…».
16. Не підсилюйте напруження ситуації
- Не робіть «із мухи слона», не самоутверджуйтеся за рахунок учня.
- Контролюйте свої негативні емоції, позбавте бажаної реакції «проблемного» учня. Не дозволяйте собі спалахів агресії, таких як лемент, обвинувачення, приниження, сварка.
- Не використовуйте пози переваги, зневажливі жести, образливі вирази, сарказм.
- Не порівнюйте учнів один з одним, не втягуйте в конфлікт інших учнів.
- Не командуйте, не наполягайте на своїй правоті.
- Не обговорюйте ситуацію в стані збудження, дайте «охолонути» собі й учню.
- Проводьте час від часу загальні дискусії про порушення поведінки, щоб пояснити, що є прийнятним у певних ситуаціях, а що – ні.
- Показуйте вихід із складної ситуації.