1. Необхідно стимулювати процес становлення практичних умінь та навичок для вдосконалення професійних здібностей. 2. Слід надавати учням можливість працювати в таких сферах діяльності. Де вони можуть виявити себе з найкращого боку, реалізувати свій потенціал.
3. Враховувати в педагогічній діяльності психологічні особливості розвитку пізнавальної та інтелектуальної сфери.
- У цьому віці думка остаточно поєднується зі словом. Слід стимулювати становлення мислення за допомогою риторичних вправ на формування вміння планувати, писати самостійні роботи та виступати перед аудиторією, відповідати на запитання. Надзвичайно велике значення мають різні форми письмового викладу. Використовувати таку форму роботи не лише на заняттях з мови та літератури, а й на заняттях з таких предметів, як історія, географія, біологія, іноземна мова.
- Необхідно навчити учнів самостійно знаходити визначення понять та оперувати ними. Для формування таких умінь слід враховувати індивідуальні особливості кожного учня, давати їм матеріал, який потребує додаткового самостійного опрацювання. На заняттях працювати над визначенням понять, а не давати їх у готовому вигляді.
- Сприяти розвитку таких показників творчого мислення, як гнучкість, швидкість, точність, оригінальність. Давати учням завдання, які потребують використання перелічених показників.
Швидкість – здатність висловлювати максимальну кількість ідей.
Гнучкість – здатність висловлювати різноманітні ідеї.
Оригінальність – здатність генерувати нові, нестандартні ідеї.
Точність – здатність удосконалювати чи надавати завершеного вигляду своїм ідеям.
Корекція поведінки викладача
у роботі з підлітками
- 1. Піклуйтеся про «важких» учнів не менше, ніж про інших
Ваші учні потребують не стільки вашої любові, скільки турботи й допомоги. Важливо показати учням, що вам не байдуже те, що з ними трапляється, що ви дійсно хочете, щоб вони відчули себе гідними та почали поважати себе. Турбота – це дія, яку, на відміну від почуттів, можна контролювати, навіть якщо ми переживаємо в цей час зовсім інші почуття. Відгукуйтесь на прохання про допомогу, пояснюйте незрозуміле, пропонуйте варіанти виходу зі скрутної ситуації.
- 2. Змініть своє сприйняття недисциплінованих учнів
Знайдіть у «важких» учнях щось позитивне, гарне. Один із способів полегшити цю задачу – почати сприймати слабості як сильні сторони. Наприклад, учні, що вимагають до себе особливої уваги, жадають спілкування, у тому числі з викладачем. Учні дуже хочуть вам сподобатися, але не вміють цього робити нормальним способом. Швидше за все, вдома вони теж не одержують достатньої кількості любові та тепла.
Багато властолюбних учнів – цікаві особистості, що мають лідерські здібності, честолюбство, схильність до самоствердження, незалежне мислення. Такі учні рідко стають безвладним знаряддям у руках інших людей. Вони хочуть самі думати, приймати рішення та контролювати своє власне життя, що вже є відмінною передумовою для формування в майбутньому здоров’ї, активної особистості.
Учні, спрямовані на запобігання невдач, дуже хочуть поважати себе, досягти високих результатів, у якійсь справі бути неперевершеними. Самооцінка цих учнів іноді катастрофічно низька, що потребує підтримки друзів і педагогів. Таким дітям дуже потрібна ваша допомога.
- 3. Дійте впевнено
З «важкими» учнями особливо важливий упевнений стиль спілкування. Навіть коли ви не відчуваєте впевненості в собі, хоча б робіть вигляд, що тримаєте під контролем конфліктну ситуацію. Роблячи це постійно, ви можете в якийсь момент дійсно відчути впевненість. Вашу непевність може видати агресивність, спрямованість на самоствердження, що виявляється в спробах використовувати особисту владу, а не правила. Це одразу розпізнається учнями та провокує відповідну агресію.
Завдання викладача – домогтися дотримання учнями моделі правильної поведінки, навчити їх самих вимагати дотримання «правил гри». Він повинен підкріплювати активність, що відповідає правилам, хвалити за їхнє виконання, особливо спочатку, і, нарешті, використовувати санкції. Для досвідченого викладача характерні швидкі, впевнені й послідовні дії на порушення правил, запобігання перетворенню дрібних конфліктів у більші. Він не допускає так званих «помилок часу» (не чекає занадто довго, перш ніж утрутитися) чи «претензій не за адресою» (обвинувачує не тих учнів, даючи можливість справжнім пустунам уникнути покарання).
Можливі реакції викладача на погану поведінку:
- Подивіться на учня і підійдіть ближче до нього, переконайтеся, що він прореагував на це.
- Нагадайте про правильну процедуру.
- Спокійним тоном проговоріть правило, якого треба дотримуватися в цей момент, попросіть виконувати його.
- Переконливо попросіть змінити поведінку, нагадайте про покарання.