Педагогічні інноваційні технології

     Під педагогічними інноваційними технологіями розуміється якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу. Важливою проблемою педагогічної технології є забезпечення цілісного педагогічного впливу, зорієнтованого не на окремі якості особистості, а на структуру особистості в цілому.

   Впровадження педагогічних технологій неможливе без відстеження  якості освіти за допомогою моніторингу, мета якого – отримати інформацію про ефективність і якість навчально-виховного процесу, покращення його організації.

     Принципово нові педагогічні ідеї і положення вимагають переорієнтації методичної роботи на пошук та розробку інноваційних шляхів розвитку всіх ланок і складових систем освіти, формування в освітньому середовищі справді нового педагогічного мислення на всіх рівнях педагогічної діяльності.

     Аналіз інноваційної діяльності показує, що в їх практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, здоров’язберігаючі технології навчання, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, технологія створення ситуації успіху,  технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, трансформацію педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, розвиток критичного мислення, технологію комплексно-цільового управління закладом освіти, теорію ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті.

Технологія розвивального навчання

(авт. Д.Ельконін, В.Давидов) передбачає формування активного,  самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Зміст технології:

Викладач повинен організовувати навчальну діяльність так, щоб:

– відбувся розвиток процесів  сприйняття;

–  учні оволоділи об’ємом знань, вмінь, навичок, обумовлених уроком;

– нагромаджувався  досвід пошукової діяльності;

– розвивалася  уява;

– формувалися якості, потрібні для комбінування, конструювання, перетворення.

Інтерактивні технології

(авт. О.Пометун, Л. Пироженко),  ідея якої полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання,  колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

     Кооперативно-групова форма – робота передбачає виконання частин загального, рівноцінного за ступенем складності  завдання.

     Лабораторно-бригадний метод – це спосіб організації навчального процесу, за яким учнівські бригади самостійно виконують різноманітні дослідницькі завдання.

     Ланкова фора – організація навчальної діяльності щодо постійних малих учнівських груп, керованих лідерами. Учні працюють над єдиним завданням.

     Мала група – це група із 27 і більше осіб, об’єднаних єдиною метою, схожими інтересами і потребами у спілкуванні та спільній діяльності, перебувають у безпосередньому контакті одне з одним.

     Парна робота – два учні виконують деяку частину роботи разом.

Технологія  проектного навчання

(авт. Баханов К., Гузєєв В., Єрмаков І., Пєхота О.)  орієнтує на дієвий спосіб здобуття  нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою учні  набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів.

     Робота  над  проектом  включає  усвідомлення  учнем  мети,  оформлення  задуму,  розробку  організаційного плану, роботу  за  планом,  підбиття   підсумку  у  вигляді  письмового  звіту.

     Суть  проектної  технології –  стимулювати  інтерес  учнів  до  певних  проблем, що  передбачає   володіння  ними визначеною  сумою  знань та  через  розв’язання  однієї  або  цілої  низки  проблем, показ   практичного   застосування     надбаних  знань.

Технологія створення ситуації успіху

(авт. Бєлкін А.), мета якої полягає у створенні ситуації успіху для розвитку особистості учня, наданні можливості кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

     Завдання педагога: допомогти особистості вихованця зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, адже скрізь необхідно прикласти зусилля – і тоді успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям. Створення ситуації успіху  виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами. 

     Успіх з психологічної точки зору – це переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прямувала в своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями, сподіваннями або перевершив їх. З соціально – психологічної точки зору  успіх – оптимальне співвідношення між очікуваннями оточуючих, особистості та результатами їх діяльності.

Технологія особистісно орієнтованого навчання

(авт. Якимська І., Савченко О., Подмазін С.) полягає у створенні  оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин,  яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних   цінностей.

Зміст технології:

 Навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту попереднього навчання.

Конструювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу учневі вибрати його зміст, вид та форму при виконанні завдань.

 Виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно та продуктивно.

 Забезпечення  контролю і оцінки не тільки результату, а й головним чином процесу учіння.

– Вміле поєднання індивідуальної і групової  організації навчальної діяльності.

– Забезпечення самостійності кожного при індивідуальній роботі.

Темп роботи залежить від навчальних можливостей, цілеспрямованості, розвитку інтересів та нахилів, підготовленості учнів змінити себе в бік покращення.

Формування здібності навчити самого себе (подолання лінощів, своєї обмеженості).

Інформаційно комунікативні  технології навчання

надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації, створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків, можливість реалізувати нові форми та методи навчання.

Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях – умінь.

Умовно систему використання комп’ютера на уроці можна розділити на три стадії (етапи):

  • комп’ютерна підтримка уроків, де комп’ютер використовує тільки педагог в якості засобу візуалізації матеріалів уроку;
  • комп’ютерний супровід уроків, при цьому  крім використання педагогом комп’ютера як ефективного засобу надання або ілюстрації матеріалів уроку, комп’ютер може бути використаний учнями як засіб повторення раніше вивченого матеріалу. Так як до роботи з комп’ютером допускаються учні, то вчитель повинен знати і дотримуватися правил організації безпечної роботи учнів з комп’ютерною технікою, і робоче місце, обладнане комп’ютером, має бути відповідним чином організоване.
  • використання сучасних комп’ютерних програм у навчанні. Особливістю цього етапу є проведення уроків з роботою всіх учнів на комп’ютерах під керівництвом педагога. Висока роль застосування на уроках  різних електронних довідників, енциклопедій, програм. Використання ресурсів і послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя і учня у всіх видах діяльності.

Bookmark the permalink.

Comments are closed.